ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ЗАСІБ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ АГРОЕКСПОРТУ

DOI:

https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-25

Ключові слова:

державна підтримка, підприємство, харчова промисловість, додана вартість, агропродовольчий ланцюг

Анотація

Предметом дослідження є наукові, теоретико-методичні та практичні аспекти державного регулювання харчової промисловості України як інструменту підвищення ефективності її функціонування. Мета дослідження – на основі узагальнення досліджень науковців та оцінки діяльності інституцій аграрного ринку розробити практичні рекомендації щодо розробки заходів державної підтримки підприємств харчової промисловості, як засіб диверсифікації експорту сільськогосподарської продукції і продовольства. Методи. Під час проведення дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції (узагальнення теоретичних засад щодо сутності державної підтримки). Результати дослідження. В статті розглядаються пріоритетні напрями державного регулювання харчової промисловості, як засіб диверсифікації агроекспорту. Доведено, що ключовими інструментами і методами державного регулювання в контексті реалізації моделі модернізації в галузях харчової промисловості є стимулювання розвитку сектору засобів праці, інформаційних технологій, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення внутрішнього виробництва. Виробничий комплекс апріорі не може розвиватися і, тим більше формувати й реалізовувати конкурентний потенціал без належної та доступної для цього матеріально-технічної і техніко-технологічної бази, фінансово- інвестиційного та ресурсного забезпечення. На сьогодні обмеженість у коштах бюджету нашої країни, які можна залучити для модернізації потужностей підприємств харчової промисловості, не дає підстав розраховувати на всебічну державну підтримку заходів модернізації. Проте на державному, обласному та місцевому рівнях можуть надаватися певні преференції щодо залучення приватних інвестицій у модернізацію існуючих і створення нових потужностей з глибокої переробки сільськогосподарської продукції. Вибір тих чи інших інструментів державного регулювання або їх певного поєднання залежить від поточного стану харчової промисловості, ресурсних можливостей державного бюджету, стану інфраструктури агропродовольчого ринку, тенденцій розвитку світової кон’юнктури. Водночас із метою підвищення ефективності державного регулювання, необхідно забезпечити правильну комбінацію використовуваних для його реалізації механізмів, інструментів, засобів і заходів при одночасному дотриманні базових принципів, коректне поєднання ендогенних і екзогенних факторів розвитку харчової промисловості в країні. Інструменти державного регулювання окремих видів агропродовольчого виробництва доцільно розглядати у комплексі підтримки як товаровиробників сільськогосподарської сировини, так і підприємств переробної промисловості, що сприятиме прояву синергетичного ефекту для кожного рівня учасника ланцюга поставок. Сфера застосування результатів дослідження. Результати досліджень можуть бути використані при розробці стратегічних напрямів розвитку агропромислового сектору України.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Shoyko, V. A. (2017). Derzhavne rehulyuvannya prodovolchoyi bezpeky v konteksti intehratsiyi Ukrayiny do EC ta zabezpechennya yiyi staloho rozvytku. [State regulation of food security in the context of Ukraine's integration into the EU and ensuring its sustainable development]. Efektyvna ekonomika. [Efficient economy]. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6203. [in Ukrainian].

Khrypyuk, V. I. (2018). Kharchova promyslovist Ukrayiny: retrospektyvnyy analiz ta suchasni problemy rozvytku [Food industry of Ukraine: retrospective analysis and modern problems of development]. Ekonomika APK [Economics of agro-industrial complex]. № 9. P. 77-86. [in Ukrainian].

Hrynchutskyy, V. I., Blashchak B. Ya. (2018). Kharchova promyslovist Ukrayiny: suchasnyy stan, tendentsiyi ta perspektyvy rozvytku. [Food industry of Ukraine: current status, trends and prospects]. Innovatsiyna ekonomika. [Innovative economy]. № 9-10. P. 51-60. [in Ukrainian].

Shmahliy, O. B. (2017). Kharchova promyslovist Ukrayiny: natsionalnyy ta hlobalnyy vymir suchasnoyi dynamiky. [Food industry of Ukraine: national and global dimension of modern dynamics]. Prodovolchi resursy. [Food resources]. № 9. P. 90-97. [in Ukrainian].

Ispanyya napravyt 3,5 mlrd evro na modernyzatsyyu myasnoy promyshlennosty. [Spain will allocate 3.5 billion euros for the modernization of the meat industry]. URL: https://russpain.com/news/selhoz/ispaniya-3-5-mlrd-evro-na-modernizaciju-myasnoj- promyshlennosti/. [in Ukrainian].

Yak COVID 19 pryzviv do zminy upodobanʹ na rynku myasa. [How COVID 19 has led to a change in meat market preferences]. URL: https://expla.bank.gov.ua/expla/news_0178.html. [in Ukrainian].

Rozvytok hlybokoyi pererobky zerna zhyttyevo neobkhidnyy dlya Ukrayiny. [The development of deep grain processing is vital for Ukraine]. URL: https://propozitsiya.com/ua/rozvitok-glibokoyi-pererobki-zerna-zhittievo-neobhidniy-dlya- ukrayini. [in Ukrainian].

Zhak Bazen, Hans van Klink. Alternatyvni tekhnolohiyi pererobky tsukrovykh buryakiv [Alternative technologies for processing sugar beets]. URL: www.agroberichtenbuitenland.nl. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-29

Як цитувати

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ЗАСІБ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ АГРОЕКСПОРТУ. (2022). ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ, 10(18), 257–265. https://doi.org/10.31073/foodresources2022-18-25

Номер

Том 10 № 18 (2022): Продовольчі ресурси

Розділ

Економічні науки

Ліцензія

Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.

Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.

Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.

Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:

  • Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
  • Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
  • Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.

Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.