ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБІОТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДВОХ ІЗОЛЯТІВ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ, ОТРИМАНИХ ІЗ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ЗЛАКІВ

Автор(и)

  • Д. С. Голубчик Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна; Інститут продовольчих ресурсів НААН, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5129-6150
  • О. М. Дуган Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5646-917X
  • С. Г. Даниленко Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ, Україна, Інститут післядипломної освіти НУХТ, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4470-4643
  • О. І. Яловенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5022-143X
  • О. І. Потемська Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4725-5847
  • М. М. Михайленко Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0008-4678-5858

DOI:

https://doi.org/10.31073/foodresources2025-24-12

Ключові слова:

молочнокислі бактерії, Lacticaseibacillus casei, Companilactobacillus nantensis, стресостійкість, чутливість до антибіотиків

Анотація

Предмет. Протягом кількох останніх десятиліть серед багатьох країн світу суттєво зросла зацікавленість людей у пробіотиках і функціональних продуктах, а також спостерігається посилення уваги до здорового способу життя. Це означає потребу в нових пробіотичних штамах, особливо отриманих із малодосліджених рослинних джерел, адже вони можуть виявитися ідеальними кандидатами для використання у немолочних функціональних продуктах. Мета. Оцінити та порівняти пробіотичний потенціал двох ізолятів молочнокислих бактерій, отриманих із продуктів переробки ячменю та вівса. Методи. Встановлення чистоти культур здійснювалося стандартними мікробіологічними методами. Видова приналежність ізолятів визначалася за сукупністю морфологічних, фізіолого-біохімічних та культуральних характеристик. Стресостійкість визначалася шляхом оцінки виживаності досліджуваних мікроорганізмів після проходження через штучну слину (0,5 год), фізіологічний розчин з pH 2,5 (1 год) та суміш жовчі і штучного соку дванадцятипалої кишки (2 год). Чутливість до антибіотиків визначалася диско-дифузійним методом. Результати. Було встановлено, що ізолят, отриманий із продукту переробки ячменю, належить до виду Lacticaseibacillus casei, а із продукту переробки вівса – до виду Companilactobacillus nantensis. Їх виживаність у змодельованих умовах слини, шлунка та тонкого кишечника складає 97,12 ± 1,81%, 96,73 ± 0,35% і 85,46 ± 2,45% для L. casei та 98,30 ± 0,42%, 97,91 ± 1,39% і 84,14 ± 1,58% для C. nantensis відповідно, що є високими показниками. Обидві культури чутливі до ряду антибіотиків, але стійкі до канаміцину та стрептоміцину, що означає необхідність їх генетичного дослідження. Сфера застосування результатів. Результати свідчать про високий пробіотичний потенціал молочнокислих бактерій із менш досліджених рослинних джерел – а саме з продуктів переробки ячменю та вівса – та про можливість подальшого дослідження і застосування ізолятів L. casei і C. nantensis у харчовій або медичній промисловості.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kechagia, M., Basoulis, D., Konstantopoulou, S., Dimitriadi, D., Gyftopoulou, K., Skarmoutsou, N., & Fakiri, E. M. (2013). Health Benefits of Probiotics: A Review. ISRN Nutrition, 2013, 1–7. https://doi.org/10.5402/2013/481651.

Rashidinejad, A. (2024). The road ahead for functional foods: Promising opportunities amidst industry challenges. Future Postharvest and Food. https://doi.org/10.1002/fpf2.12022.

Firya Fadhila Fathin, Adila Sosianika, Fatya Alty Amalia & Rafiati Kania. (2023). The The Role of Health Consciousness and Trust on Gen Y and Gen Z Intention to Purchase Functional Beverages. Journal of Consumer Sciences, 8(3), 360–378. https://doi.org/10.29244/jcs.8.3.360-378.

Pezzino, S., Sofia, M., Mazzone, C., Litrico, G., Agosta, M., La Greca, G., & Latteri, S. (2024). Exploring public interest in gut microbiome dysbiosis, NAFLD, and probiotics using Google Trends. Scientific Reports, 14(1). https://doi.org/10.1038/s41598-023-50190-5.

Probiotics in Food: Health And Nutritional Properties And Guidelines for Evaluation. (2006). FAO and WHO.

Gul, S., & Durante-Mangoni, E. (2024). Unraveling the Puzzle: Health Benefits of Probiotics – A Comprehensive Review. Journal of Clinical Medicine, 13 (5), 1436. https://doi.org/10.3390/jcm13051436.

Das, T. K., Pradhan, S., Chakrabarti, S., Mondal, K. C., & Ghosh, K. (2022). Current Status of Probiotic and related Health Benefits. Applied Food Research, 100185. https://doi.org/10.1016/j.afres.2022.100185.

Ranjha, M. M. A. N., Shafique, B., Batool, M., Kowalczewski, P. Ł., Shehzad, Q., Usman, M., Manzoor, M. F., Zahra, S. M., Yaqub, S., & Aadil, R. M. (2021). Nutritional and Health Potential of Probiotics: A Review. Applied Sciences, 11(23), 11204. https://doi.org/10.3390/app112311204.

Phumkhachorn, P., & Rattanachaikunsopon, P. (2023). Probiotics: Sources, selection and health benefits. Research Journal of Biotechnology, 18(5), 102–113. https://doi.org/10.25303/1805rjbt1020113.

Sharma, K., Attri, S., & Goel, G. (2018). Selection and Evaluation of Probiotic and Functional Characteristics of Autochthonous Lactic Acid Bacteria Isolated from Fermented Wheat Flour Dough Babroo. Probiotics and Antimicrobial Proteins, 11(3), 774–784. https://doi.org/10.1007/s12602-018-9466-z.

D, P. M. A., Sellamuthu, P. S., & Kulkarni, S. A. (2018). Isolation and characterization of potential probiotics from fermented ragi (Eleusine coracana). International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences, 10(6), 145. https://doi.org/10.22159/ijpps.2018v10i6.25565.

Holubchyk, D., Khablenko, A., Dugan, O., Danylenko, S., & Korzhenivska, A. (2024). Probiotic microorganisms in bread sourdoughs. Food Science and Technology, 18(1). https://doi.org/10.15673/fst.v18i1.2848.

Sornplang, P., & Piyadeatsoontorn, S. (2016). Probiotic isolates from unconventional sources: a review. Journal of Animal Science and Technology, 58(1). https://doi.org/10.1186/s40781-016-0108-2.

Kim, H., Rwubuzizi, R., Fugaban, J. I. I., Holzapfel, W. H., & Todorov, S. D. (2023). Beneficial Properties and Evaluation of Survival in Model Systems of LAB Isolated from Oral Cavity. Acta Microbiologica Bulgarica, 39(1), 36–50. https://doi.org/10.59393/amb23390106.

Tan, Q., Xu, H., Aguilar, Z. P., Peng, S., Dong, S., Wang, B., Li, P., Chen, T., Xu, F., & Wei, H. (2013). Safety Assessment and Probiotic Evaluation of Enterococcus Faecium YF5 Isolated from Sourdough. Journal of Food Science, 78(4), M587—M593. https://doi.org/10.1111/1750-3841.12079.

McKenney, E. A., Nichols, L. M., Alvarado, S., Hardy, S., Kemp, K., Polmanteer, R., Shoemaker, A., & Dunn, R. R. (2023). Sourdough starters exhibit similar succession patterns but develop flour-specific climax communities. PeerJ, 11, Article e16163. https://doi.org/10.7717/peerj.16163.

ABIS online – Lactobacillus input. Regnum Prokaryotae. https://www.tgw1916.net/bacteria_Lactobacillus_input.php.

Pytko-Polonczyk, J. J., Jakubik, A., Przeklasa-Bierowiec, A., & Muszynska, B. (2017). Artificial saliva and its use in biological experiments. J Physiol Pharmacol, 68(6), 807–813.

Charteris, W. P., Kelly, P. M., Morelli, L., & Collins, J. K. (1998). Antibiotic Susceptibility of Potentially Probiotic Lactobacillus Species. Journal of Food Protection, 61(12), 1636–1643. https://doi.org/10.4315/0362-028x-61.12.1636.

Rychen, G., Aquilina, G., Azimonti, G., Bampidis, V., Bastos, M. d. L., Bories, G., Chesson, A., Cocconcelli, P. S., Flachowsky, G., Gropp, J., Kolar, B., Kouba, M., López‐Alonso, M., López Puente, S., Mantovani, A., Mayo, B., Ramos, F., Saarela, M., Villa, R. E., Wallace, R. J., Wester, P., Glandorf, B., Herman, L., Kärenlampi, S., Aguilera, J., Anguita, M., Brozzi, R., & Galobart, J. (2018). Guidance on the characterisation of microorganisms used as feed additives or as production organisms. EFSA Journal, 16(3). https://doi.org/10.2903/j.efsa.2018.5206.

Dworkin, M., Falkow, S., Rosenberg, E., Schleifer, K.-H., & Stackebrandt, E. (Eds.). (2006). The Prokaryotes: Vol. 4. Bacteria: Firmicutes, Cyanobacteria (3rd ed.). Springer New York, NY. https://doi.org/10.1007/0-387-30744-3.

Wood, B. J. B., & Holzapfel, W. H. (Eds.). (2012). The Lactic Acid Bacteria: Vol. 2. The Genera of Lactic Acid Bacteria. Springer.

Jung, S. H., Hong, D. K., Bang, S.-J., Heo, K., Sim, J.-J., & Lee, J.-L. (2021). The Functional Properties of Lactobacillus casei HY2782 Are Affected by the Fermentation Time. Applied Sciences, 11(6), 2481. https://doi.org/10.3390/app11062481.

Millette, M., Nguyen, A., Amine, K. M., & Lacroix, M. (2013). Gastrointestinal survival of bacteria in commercial probiotic products. International Journal of Probiotics and Prebiotics, 8(4), 149–156.

Naissinger da Silva, M., Tagliapietra, B. L., Flores, V. d. A., & Pereira dos Santos Richards, N. S. (2021). In vitro test to evaluate survival in the gastrointestinal tract of commercial probiotics. Current Research in Food Science, 4, 320–325. https://doi.org/10.1016/j.crfs.2021.04.006.

De Souza, B. M. S., Borgonovi, T. F., Casarotti, S. N., Todorov, S. D., & Penna, A. L. B. (2018). Lactobacillus casei and Lactobacillus fermentum Strains Isolated from Mozzarella Cheese: Probiotic Potential, Safety, Acidifying Kinetic Parameters and Viability under Gastrointestinal Tract Conditions. Probiotics and Antimicrobial Proteins, 11(2), 382–396. https://doi.org/10.1007/s12602-018-9406-y.

Rozman, V., Mohar Lorbeg, P., Accetto, T., & Bogovič Matijašić, B. (2020). Characterization of antimicrobial resistance in lactobacilli and bifidobacteria used as probiotics or starter cultures based on integration of phenotypic and in silico data. International Journal of Food Microbiology, 314, 108388. https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2019.108388.

Feng, C., Zhang, F., Wang, B., Gao, J., Wang, Y., & Shao, Y. (2019). Evaluation of kanamycin and neomycin resistance in Lactobacillus plantarum using experimental evolution and whole-genome sequencing. Food Control, 98, 262–267. https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2018.11.030.UDC 637.334; 637.518; 664.38

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-05

Як цитувати

Голубчик, Д. С., Дуган, О. М., Даниленко, С. Г., Яловенко, О. І., Потемська, О. І., & Михайленко, М. М. (2025). ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБІОТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДВОХ ІЗОЛЯТІВ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ, ОТРИМАНИХ ІЗ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ЗЛАКІВ. ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ, 13(24), 112–118. https://doi.org/10.31073/foodresources2025-24-12

Номер

Том 13 № 24 (2025): Продовольчі ресурси

Розділ

Технічні науки

Ліцензія

Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.

Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.

Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.

Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:

  • Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
  • Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
  • Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.

Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.