ГІДРАТАЦІЯ МОЛЕКУЛ МОДИФІКАЦІЙНИХ ФОРМ ІНУЛІНУ

Анотація

Предмет дослідження. Високомолекурний полісахарид групи фруктанів – інулін та його модифікаційні форми. Мета. Дослідження можливостей одержання різних модифікаційних та просторових форм молекул інулінів. Показано методи отримання модифікаційних форм - та - інулінів. Методи. З використанням хроматографічних досліджень доведено ідентичність якісного складу одержаних форм. За допомогою електронної фотографії підтверджено залежність модифікаційних форм - і -інулінів від їх просторової будови та ступеня гідратації молекул і глобул. Результати. Відсотковий вміст часток розміром >8 мкм, які утворюються в процесі одержання -інуліну, практично у два рази більший, ніж у випадку із -інуліном, тоді як відсотковий вміст часток розміром <8 мкм, у 1,5-2 рази менший. Це можна пояснити наявністю більшої кількості кристалічної вологи у зразку -інуліну, за рахунок того, що при осадженні із води зразок не зазнає впливу дегідратанта, у згаданому випадку – етанолу, а осаджується спонтанно. Також можна припустити, що енергія поверхневого зв’язку молекула інуліну – вода набагато менша, ніж аналогічна для зв’язку етанол – вода. Методом термогравіметрії встановлено, що зразок -інуліну після висушування за 90ºС мав вагу 9,6 г, після висушування за 120ºС 8,7 г, кількість зв’язаної вологи = різниці ваги 1 і ваги 2 = 0,9г/10г, або 9% по масі дослідного зразка, та -інулін – вага 1-9,8 г, вага 2-9,3 г, кількість зв’язаної вологи 0,5 г, або 5% по масі дослідного зразка. Сфера застосування результатів. Диференційований підхід до розширення застосування одержаних форм інулінів в різних галузях харчової, фармацевтичної та інших галузях промисловості. Зокрема, як жирозамінник при виробництві різноманітних молочних продуктів, як структуроутворювач при виробництві кондитерських виробів.