КІНЕТИКА СУШІННЯ ПОДРІБНЕНИХ ПЛОДІВ ТОМАТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-17Ключові слова:
плоди томату-сливки, конвективне сушіння, кінетична залежність, граничний вологовмістАнотація
Інтенсивний розвиток селекційної роботи зі створення нових перспективних сортів томатів та впровадження сучасних технологій їх вирощування обумовлює актуальність розроблення нових ресурсоощадних технологій їх переробки на харчові цілі. Зазначені технології, насамперед сушіння, дають змогу налагодити переробку великих обсягів некондиційних томатів, що наразі не знаходять попиту серед споживачів. В умовах розвитку селекційних і технологічних процесів зі створення нових перспективних сортів томатів набуває розвитку й технологічні основи переробки їх плодів на харчові продукти. Налагодження переробки плодів томатів сприяє використанню в харчовій промисловості некондиційних плодів, які не знаходячи попиту в споживача і залишаються в полі. Прогрес в цьому напрямі неможливий без поглиблення наукових уявлень щодо динаміки та енергетики зневоднення рослинної сировини. Метою роботи є вивчення кінетичних особливостей процесу сушіння плодів томатів для отримання конкурентоспроможної продукції. Матеріали і методи досліджень. Використовували плоди томатів-сливок сорт Попільнянський і гібрид Миколка, що вирощені в підзоні недостатнього зволоження на дослідних ділянках станції Інституту овочівництва і баштанництва НААН (п/в Борова,Фастівський р-н. Київська обл.). Кінетику сушіння вивчали на експериментальному стенді конвективної сушарки в Інституті технічної теплофізики НАН України. Для цього плоди томатів-сливок мили, нарізали розміром 5х5х5 мм і сушили. Режимні параметри сушіння: температура теплоносія (повітря) t= 60°C, швидкість теплоносія v=2,5 м/с, вологовміст d = 10 г/кг с.п., товщина шару 15 мм. Результати досліджень. Рослинні тканини належать до колоїдних капілярно-пористих тіл, які, залежно від виду та умов вегетації, містять від 20 до 95% води. Кінетика подрібнених плодів в сушарці показує перспективність використання конвективного сушіння впродовж 295 хв. Отримана кінетична залежність показує переважний вплив вологовмісту на тривалість процесу і має кореляційний зв'язок 0,9701. Показано, що вологовміст сушильного агенту найбільше впливає на інтенсивність швидкості сушіння на її початковій стадії. Величина достовірності апроксимації експериментальних даних при цьому становить 0,995. Процес сушіння характерно проходить в три етапи і за коефіцієнтом внутрішньої дифузії має лінійну функцію. Апроксимація експериментальних даних лінійною функцією показує послаблення рівня переходу вологи в подрібнених частках плоду томату до їх поверхні і значення кореляційного зв’язку становить 0,7079. Представлено кінетичне рівняння для визначення граничного вологовмісту у подрібнених плодах томатів-сливок. Висновки Доведено, що конвективне сушіння подрібнених плодів томатів є одним з перспективних способів отримання томат-продуктів. Вивчено технологічні умови конвективного сушіння та визначено оптимальний режим: розмір – 5х5х5 мм, товщина шару 15 мм, температура теплоносія (повітря) t= 60°C, швидкість теплоносія v=2,5 м/с, вологовміст d = 10 г/кг с.п., тривалість – 225 хвилин. За графічно-аналітичним методом визначено кінематичні коефіцієнти: а=0,839, ln(α)=1,3 та α(1/c)=0,262. Визначено, що граничним вологовмістом для сушіння подрібнених плодів томатів є 1,503%/мм, після чого починається процес згорання рослинної тканини.
Завантаження
Посилання
https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-17
Campbell J., Canene-Adams K., Lindshield B., Boileau T., Clinton S, Erdman J. (2004). Tomato Phytochemicals and Prostate Cancer Risk. The Journal of Nutrition. Issue 12. P. 3486–3492. doi.org/10.1093/jn/134.12.3486S.
Tonucci L., Holden J., Beecher G., Khachik F., Davis C., Mulokozi G. (1995). Carotenoid content of thermally processed tomato-based food products. J. Agric. Food Chem. 1995. №43. P. 579-586. doi.org/10.1021/jf00051a005.
Giovannucci E, Rimm E., Liu Y, Stampfer M, Willett W. (2002). A prospective study of tomato products, lycopene, and prostate cancer risk. J Natl Cancer Inst. 94(5). P. 391–398. doi: 10.1093/jnci/94.5.391.
Heber D., Lu Q-Y. (2002). Overview of Mechanisms of Action of Lycopene. Experimental Bio and Med. 227(10). P. 920–923. doi: 10.1177/153537020222701013.
Lykov A. (1968) Teoryia sushky [The theory of drying]. Energiya [Energy]. Moscow. 472 p. [in Russian].
Gold V., Gaevsky N., Golovanova T., Belonog N., Gorbaneva T. (Gold V.M. Ed). (2008). Fiziologiya rasteniy. [Plant physiology]. Krasnoyarsk: IAS SFU.148 p. [in Russian].
Franks F., Sadzhett A., Hauser H. and others. (Dokuorta R. Ed). (1980). Voda v pischevyih produktah. [Water in food products]. Moscow: Food industry. 376 p. [in Russian].
Ovcharenko F. (1961). Gidrofilnost glin i glinistyih mineralov. [Hydrophilicity of clay and clay minerals]. Kyiv: Publisher AN USSR, 275 р. [in Russian].
Angell K., Skits M., Rice S. and others. (Franks F. Ed). (1985). Voda i vodnyie rastvoryi pri temperaturah nizhe 0ᵒС. [Water and aqueous solutions at temperatures below 0°C]. Kyiv: Scientific thought, 387 р. [in Russian].
Atamanyuk V., Khanyk Ya. (2005). Gidrodinamika i kinetika filtratsionnoy sushki dispersnyih materialov [Hydrodynamics and kinetics of filtration drying of dispersed materials]. Materialyi vtoroy Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Sovremennyie energozberegayuschie tehnologii (Sushka i teplovyie protsessyi) SETT. [Materials of the second International Scientific and Practical Conference. Modern energy saving technologies (Drying and heat processes) SETT.]. Moskva, P.208–211. [in Russian].
Kіndzera D., Atamanyuk V., Mikichak B., Utkina O. (2014). Modeliuvannia teplo-masoobminnykh protsesiv pid chas filtratsiinoho sushinnia struhanoho berezovoho shponu. [Modeling of heat and mass transfer processes during filtration drying of planed birch veneer]. Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky. [Lviv Polytechnic Publishing House]. № 787. 479 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.
Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.
Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.
Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:
- Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
- Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
- Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.
Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.
ISSN
ISSN 




