ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ІНУЛІНОНОСНИХ ТА ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР
DOI:
https://doi.org/10.31073/foodresources2025-25-19Ключові слова:
інуліноносні культури, лікарські рослини, секвестрація вуглецю, фіторемедіація, біорізноманіття, функціональне харчування, вуглецевий слід, медопродуктивність, водокористуванняАнотація
Предмет. Екологічний вплив інуліноносних рослин (топінамбур, якон, цикорій, оман високий, лопух великий) та лікарських культур (м'ята, меліса, момордика, базилік, листя плодових, ряска, хлорела) у контексті виробництва функціональних харчових продуктів. Мета. Узагальнення даних щодо екологічних характеристик досліджуваних культур на основі аналізу літературних джерел, визначення їх потенціалу у секвестрації вуглецю, фіторемедіації ґрунтів, підтримці біорізноманіття та зниженні вуглецевого сліду виробництва функціональних продуктів. Методи. Системний аналіз наукових публікацій у базах Web of Science, Scopus, Google Scholar за 2000–2024 роки. Результати. Інуліноносні культури формують листковий апарат з ІЛП 3,2–7,8 м²/м², забезпечуючи виділення O₂ 280–480 кг/га за добу. Топінамбур виділяє до 70–85 т O₂/га за сезон. Коефіцієнти біоакумуляції важких металів: кадмію 1,4–3,4, свинцю 1,2–2,6, міді 1,1–3,5, що знижує забруднення ґрунтів на 25–45% за 3–5 років. Лікарські культури забезпечують медопродуктивність 80–350 кг/га, збільшуючи різноманіття диких бджіл на 40-65%. Момордика та топінамбур мають ЕВВ 4,2–6,0 кг/м³ (+35–50% до традиційних культур). Хлорела і ряска знижують біогенні елементи у стоках на 55-82%. Листя плодових містить 5,8–12,5% поліфенолів з вуглецевим слідом 0,06–0,12 кг CO₂-екв./кг. Сфера застосування результатів. Розробка екологічно орієнтованих технологій виробництва функціональних продуктів, планування сівозмін на забруднених землях, створення агроекосистем з підвищеними екосистемними послугами, зниження вуглецевого сліду харчових виробництв.
Завантаження
Посилання
Granato D., Barba F. J., Kovacevic D. B. et al. (2020). Functional Foods: Product Development, Technological Trends, Efficacy Testing, and Safety. Annual Review of Food Science and Technology. Vol. 11. P. 93–118.
Willett W., Rockstrom J., Loken B. et al. (2019). Food in the Anthropocene: the EAT-Lancet Commission on healthy diets from sustainable food systems. Lancet. Vol. 393(10170). P. 447–492.
Poore J., Nemecek T. (2018). Reducing food environmental impacts through producers and consumers. Science. 2018. Vol. 360(6392). P. 987–992.
Shoaib M., Shehzad A., Omar M. et al. (2016). Inulin: Properties, health benefits and food applications. Carbohydrate Polymers. Vol. 147. P. 444–454.
Kays S. J., Nottingham S. F. (2008). Biology and Chemistry of Jerusalem Artichoke: Helianthus tuberosus L. CRC Press, 496 p.
Dhama K., Latheef S. K., Dadar M. et al. (2019). Biomarkers in Stress Related Diseases: Diagnostic, Prognostic, and Therapeutic Values. Frontiers in Molecular Biosciences. Vol. 6. Art. 91.
Becker E. W. (2007). Micro-algae as a source of protein. Biotechnology Advances. Vol. 25 (2). P. 207–210.
Monti A., Amaducci M. T., Venturi G. (2005). Growth response, leaf gas exchange and fructans accumulation of Jerusalem artichoke as affected by different water regimes. European Journal of Agronomy. Vol. 23(2). P. 136–145.
Long S. P., Bernacchi C. J. (2003). Gas exchange measurements, what can they tell us about the underlying limitations to photosynthesis. Journal of Experimental Botany. Vol. 54 (392). P. 2393–2401.
Villacrés E., Cueva X., Rivera M. et al. (2022). Evaluation of the nutritional and nutraceutical potential of yacon – a review. Food Reviews International. Vol. 38 (5). P. 1126–1151.
Nishimura M., Ohkawara T., Sato Y. et al. (2008). Effects of leaf area index on photosynthesis and crop growth of chicory. Plant Production Science. Vol. 11 (3). P. 358–365.
Seiler G. J. (1988). Forage and tuber yields of Jerusalem artichoke. Agronomy Journal. Vol. 80 (6). P. 928-932.
Kołton A., Kęsy J., Wierzbowska J. (2014). Impact of soil contamination with cadmium on Jerusalem artichoke biomass and mineral composition. Journal of Elementology. Vol. 19 (4). P. 1045–1054.
Liu W. X., Liu J. W., Wu M.Z. et al. (2009). Accumulation and translocation of toxic heavy metals in winter wheat growing in agricultural soil. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology. Vol. 82(3). P. 343–347.
Angelova V., Ivanova R., Delibaltova V., Ivanov K. (2004). Bio-accumulation of heavy metals in fibre crops. Industrial Crops and Products. Vol. 19 (3). P. 197–205.
Zheljazkov V. D., Craker L. E., Xing B. (2006). Effects of Cd, Pb, and Cu on growth in dill, peppermint, and basil. Environmental and Experimental Botany. Vol. 58 (1-3). P. 9-16.
Santana-Galvez J., Cisneros-Zevallos L., Jacobo-Velazquez D .A. (2017). Chlorogenic Acid: Recent Advances on Its Dual Role as a Food Additive and a Nutraceutical. Molecules. Vol. 22(3). Art. 358.
Crane E. (1999). The World History of Beekeeping and Honey Hunting. Routledge, 720 p.
Maurizio A., Grafl I. (1969). Das Trachtpflanzenbuch: Nektar und Pollen – die wichtigsten Nahrungsquellen der Honigbiene. Ehrenwirth Verlag, 1969. 334 p.
Behera T. K., Behera S., Bharathi L. K. et al. (2010). Bitter Gourd: Botany, Horticulture, Breeding. Horticultural Reviews. Vol. 37. P. 101–141.
Garibaldi L. A., Steffan-Dewenter I., Winfree R. et al. (2013). Wild pollinators enhance fruit set of crops. Science. 2013. Vol. 339(6127). P. 1608–1611.
Klein A. M., Vaissiere B. E., Cane J. H. et al. (2007). Importance of pollinators in changing landscapes. Proceedings of the Royal Society B. Vol. 274 (1608). P. 303–313.
Seiler G. J. (1988). Forage and tuber yields of Jerusalem artichoke. Agronomy Journal. Vol. 80(6). P. 928–932.
Olszewska M., Michel P. (2009). Antioxidant activity of Sorbus species in relation to polyphenolic composition. Natural Product Research. Vol. 23 (16). P. 1507–1521.
Pieper J. R., Barrett D. M. (2009). Effects of production systems on quality of processing tomatoes. Journal of Food Agriculture. Vol. 89(2). P. 177–194.
Notarnicola B., Sala S., Anton A. et al. (2017). Life cycle assessment in supporting sustainable agri-food systems. Journal of Cleaner Production. Vol. 140. P. 399–409.
Katerji N., Mastrorilli M., Rana G. (2008). Water use efficiency of crops cultivated in the Mediterranean region: Review and analysis. European Journal of Agronomy. Vol. 28(4). P. 493–507.
Deblonde P. M. K., Ledent J. F. (2001). Effects of moderate drought conditions on potato cultivars. European Journal of Agronomy. Vol. 14(1). P. 31–41.
Allen R. G., Pereira L. S., Raes D., Smith M. (1988). Crop evapotranspiration: Guidelines for computing crop water requirements. FAO Irrigation Paper 56. Rome, 300 p.
Mata T. M., Martins A. A., Caetano N. S. (2010). Microalgae for biodiesel production and other applications: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews. Vol. 14(1). P. 217–232.
Appenroth K. J., Sree K. S., Bog M. et al. (2017). Nutritional value of duckweeds as human food. Food Chemistry. Vol. 217. P. 266–273.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.
Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.
Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.
Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:
- Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
- Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
- Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.
Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.
ISSN 
ISSN 
