ВЖИВАННЯ КОФЕЇНУ СТУДЕНТАМИ: ПОШИРЕНІСТЬ, МОТИВАЦІЯ, ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.31073/foodresources2026-26-03Ключові слова:
кофеїн, студентська молодь, харчова поведінка, безпечне споживанняАнотація
Предмет. Розглянуто особливості та рівень споживання кофеїновмісних продуктів студентською молоддю, структуру джерел кофеїну, мотиваційні чинники та суб'єктивні фізіологічні реакції, пов'язані з його вживанням. Мета. Вивчення рівня, структури та особливостей вживання окремих джерел кофеїну серед студентської молоді, а також виявлення чинників, що впливають на формування моделей такого вживання в умовах сучасного українського соціокультурного та освітнього середовища. Методи дослідження. Застосовано комплексний підхід, що включав анонімне анкетування студентів першого курсу Львівського національного університету імені Івана Франка (n=236) з використанням авторської анкети, розробленої на основі рекомендацій EFSA. Гігієнічне оцінювання харчового раціону здійснено шляхом розрахунку орієнтовного добового надходження кофеїну з урахуванням його середнього вмісту в основних харчових джерелах. Статистичне опрацювання результатів виконано методами описової статистики. На основі антропометричних даних респондентів та рекомендацій EFSA побудовано адаптовану шкалу рівнів кофеїнового навантаження. Результати дослідження. Встановлено, що найпоширенішими джерелами кофеїну є чай (95,8%), шоколад (90,7%) та натуральна кава (71,6%). Виявлено статеві відмінності: дівчата частіше вживають чай і шоколад, юнаки – каву та енергетичні напої. Понад 95% студентів поєднують щонайменше два джерела кофеїну. Середнє добове надходження кофеїну становить 257,8 мг/добу. Високий рівень споживання (250–400 мг/добу) зафіксовано у 38,5% дівчат та 43,2% юнаків, надмірний (>400 мг/добу) – у 12,6% дівчат та 17,2% юнаків. Підтверджено дозозалежний зв'язок між рівнем споживання кофеїну та частотою вегетативних симптомів. Дівчата виявили більшу чутливість до кофеїну: 43,9% повідомили про негативні ефекти проти 30,0% юнаків. Основними мотивами вживання визначено смакові уподобання (41,9%), потребу в підвищенні бадьорості (24,6%) та сформовані звички (13,6%). Сфера застосування результатів. Отримані результати можуть бути використані для розроблення профілактичних програм із безпечного споживання кофеїну серед молоді, удосконалення освітніх програм із гігієнічного виховання, а також як основа для подальших досліджень у галузі нутриціології та громадського здоров'я.
Завантаження
Посилання
1. Petrova, A. I., Shanyhin, A. V. (2024). Vykorystannia enerhetychnykh napoiv sered molodi ta yikh vplyv na zdorovia [Consumption of energy drinks among youth and their impact on health]. Svit naukovykh doslidzhen. Issue 35. Proceedings of the International Multidisciplinary Scientific Internet Conference (Ternopil, Ukraine; Opole, Poland, November 20–21, 2024). Ternopil: FOP Shpak V.B. Р. 239–241. [in Ukrainian].
2. Fertsak, Kh., Khopta, N. (2025). Kava u zhytti studenta, kofein ta zdorovia liudyny. [Coffee in student life: caffeine and human health]. Universum. № 20. Р. 334–338. [in Ukrainian].
3. Abbott, P. J. (1986). Caffeine: a toxicological overview. Med J Aust. Vol. 145(10). Р. 518–521. https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1986.tb139455.x.
4. Choi, J. (2020). Motivations influencing caffeine consumption behaviors among college students in Korea: Associations with sleep quality. Nutrients. Vol.12(4). Р. 953. https://doi.org/10.3390/nu12040953.
5. Kharaba, Z., Sammani, N., Ashour, S., Ghemrawi, R., Al Meslamani, A. Z., Al-Azayzih, A., Buabeid, M. A., Alfoteih, Y. (2022). Caffeine consumption among various university students in the UAE, exploring the frequencies, different sources and reporting adverse effects and withdrawal symptoms. J Nutr Metab. Article ID 5762299. https://doi.org/10.1155/2022/5762299.
6. Mahoney, C. R., Giles, G. E., Marriott, B. P., Judelson, D. A., Glickman, E. L., Geiselman, P. J., Lieberman, H. R. (2019). Intake of caffeine from all sources and reasons for use by college students. Clin Nutr. Vol. 38 (2). Р. 668–675. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2018.04.004.
7. Morozova, L. P. (2024). Khimichni vlastyvosti ta fiziolohichna diia kofeinu ta vyvchennia stymuliuvalnoho vplyvu kavy na orhanizm liudyny. [Chemical properties and physiological effects of caffeine and the study of the stimulating effect of coffee on the human body] Prodovolchi resursy. Vol. 12 (23). Р. 119–130. https://doi.org/10.31073/foodresources2024-23-14 [in Ukrainian].
8. Wikoff, D., Welsh, B.T., Henderson, R., Brorby, G.P., Britt, J., Myers, E., Goldberger, J., Lieberman, H.R., O'Brien, C., Peck, J., Tenenbein, M., Weaver, C., Harvey, S., Urban, J., Doepker, C. (2017). Systematic review of the potential adverse effects of caffeine consumption in healthy adults, pregnant women, adolescents, and children. Food Chem Toxicol. Vol. 109 (Pt 1). Р. 585–648. https://doi.org/10.1016/j.fct.2017.04.002.
9. Zhou, A., Hyppönen, E. (2019). Long-term coffee consumption, caffeine metabolism genetics, and risk of cardiovascular disease: a prospective analysis of up to 347,077 individuals and 8,368 cases. Am J Clin Nutr. Vol. 109. Р. 509–516. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqy297.
10. Willson, C. (2018). The clinical toxicology of caffeine: a review and case study. Toxicology Reports. Vol. 5. Р. 1140–1152. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2018.11.002.
11. Bhojaraja, V. S., Janardhan, H., Hameed, N. A., Gulsoom, A. R., Ali, M. Z. (2016). Knowledge, attitude and practices towards consumption of caffeine containing drinks among the student population of Ras al Khaimah medical and health sciences university, UAE. Int J Res Med Sci. Vol. 4 (8). Р. 3537–3541. https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20162326.
12. Rauf, M. Q., Sharma, L., Essiet, E., Elhassan, O., Fahim, R., Irem-Oko, F., Sreedharan, J. (2025). Caffeine consumption patterns, health impacts, and media influence: a narrative review. Cureus. Vol. 17 (6). e86215. https://doi.org/10.7759/cureus.86215.
13. Melamud, Y. (2023). The effects of rising caffeine consumption in adolescents. Journal of Student Research. Vol. 12 (1). Р. 1–6. https://doi.org/10.47611/jsrhs.v12i1.4373.
14. Mackus, M., van de Loo, A. J. A. E., Benson, S., Scholey, A., Verster, J. C. (2016). Consumption of caffeinated beverages and the awareness of their caffeine content among Dutch students. Appetite. Vol. 103. Р. 353–357. https://doi.org/10.1016/j.appet.2016.04.038.
15. European Food Safety Authority. (2015). Scientific opinion on the safety of caffeine. EFSA Journal. Vol. 13 (5). Р. 1–112. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2015.4102.
16. Mayo Clinic Staff. (2025). Caffeine content for coffee, tea, soda and more. February 6. Mayo Clinic. https://www.mayoclinic.org/healthy-lifestyle/nutrition-and-healthy-eating/in-depth/caffeine/art-20049372.
17. European Food Information Council. (2024). Caffeine levels in different foods and drinks. July 31. https://www.eufic.org/en/healthy-living/article/caffeine-levels-in-different-foods-and-drink.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л. Я. Кіт, Л. О. Федина, С. В. Тимошук, С. В. Писаревська
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.
Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.
Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.
Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:
- Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
- Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
- Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.
Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.
ISSN 
ISSN 
