ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРУ ВПЛИВУ РІЗНИХ ВИДІВ МОЛОКА НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА МІКРОСТРУКТУРНІ ВЛАСТИВОСТІ ЙОГУРТУ
DOI:
https://doi.org/10.31073/foodresources2026-26-01Ключові слова:
молоко, молочна продукція, йогурт, загальний вміст сухих речовин, твердість, уявна в’язкість, водоутримуюча здатність, індекс синерезису, мікроструктурні властивості йогурту.Анотація
Предмет. Йогурт – це кисломолочний продукт, в якому містяться корисні мікроорганізми, вітаміни і мікроелементи. Йогурт багатий на вітаміни групи B й містить легкозасвоювані білки й кальцій. Компоненти і ферменти, які містяться в йогурті, сприяють поліпшенню процесу травлення людини. Споживання йогурту поліпшує функцію кишківника: жива і здорова мікрофлора не дає шкідливим і токсичним речовинам «пробиватися» у кров, а виводить їх. Кальцію в йогурті дуже багато, і він не тільки підтримує в порядку стан кісток і зубів, але й зберігає здоров'я слизових оболонок, запобігаючи виникнення раку товстого кишківника – він знижує ризик його розвитку на ¾. Йогурт сприяє кращому засвоєнню мінералів і вітамінів та зміцнює імунітет людини. Мета. Оцінити відмінності в хімічних властивостях і фізичній структурі виробленого йогурту. Досліди проводили з молоком різних видів (овечим, коров'ячим, козячим). Для кожного випробування використовували незбиране сире овече (S), коров’яче (C) і козяче (G) молоко. При цьому було виготовлено 4 л йогуртів (Y) з кожного виду молока (зразки SY, CY та GY відповідно). Методи. Бактеріологічний аналіз; ваговий метод з використанням сушильної шафи; високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ); pH-метрія; віскозиметрія; водоутримуючу здатність (ВУЗ) встановлювали центрифугуванням; мікроструктурні характеристики зразків йогуртів досліджували за допомогою скануючої електронної мікроскопії (СEM). Результати. Зразок SY продемонстрував найбільші значення загального вмісту сухих речовин, білка та ліпідів, що відображає більшу твердість, уявну в’язкість і водоутримуючу здатність, і нижчий індекс синерезису, ніж зразки CY і GY. Крім того, мікроструктура зразків CY та GY містила більшу кількість пор, які демонстрували більшу неоднорідність розміру, ніж зразку SY. На основі оцінених фізико-хімічних та мікроструктурних властивостей йогурту зразок SY продемонстрував найбільш бажані значення параметрів для молочної промисловості, яка є альтернативою йогурту з коров’ячого молока. Сфера застосування результатів. Результати цього дослідження можуть знайти застосування в технологіях молочної промисловості, хімії та нутриціології. Дослідження хіміко-бактеріологічних властивостей та текстурних параметрів йогуртів допомагає зрозуміти ефективність процесу виготовлення у відношенні різних фізико-хімічних характеристик готового продукту, зокрема, таких як твердість, в’язкість, водоутримуюча здатність йогурту, розширити асортимент молочної продукції, а також покращити структурно-механічні властивості харчової продукції нового покоління.
Завантаження
Посилання
1. Sepe, L., Argüello, A. (2019). Recent advances in dairy goat products. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences. № 32. Р. 1306–1320. https://doi.org/10.5713/ajas.19.0487.
2. Dogra, T., Mehra, R., Kumar, H., Thakur, M. (2021). Probiotic Potential Of Lactic Acid Bacteria Isolated From Traditional Fermented Food “Maleda” of Northern Indian State. Annual Review of Food Science and Technology. № 22 (1). Р. 54–61. https://doi.org/10.22271/allresearch.2021.v7.i10b.9025.
3. Settachaimongkon, S., et al. (2014). Influence of different proteolytic strains of Streptococcus thermophilus in co-culture with Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus on the metabolite profile of set-yoghurt. International Journal of Food Microbiology. Vol. 177. P. 29–36. https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2014.02.008.
4. Costa, M. P., et al. (2015). Determination of biogenic amines by high- performance liquid chromatography (HPLC-DAD) in probiotic cow’s and goat’s fermented milks and acceptance. Food Science & Nutrition. Vol. 3. № 3. P. 172–178. https://doi.org/10.1002/fsn3.200.
5. Costa, M. P., et al. (2017). Consumer perception, health information, and instrumental parameters of cupuassu (Theobroma grandiflorum) goat milk yogurts. Journal of Dairy Science. Vol. 100. № 1. P. 157–168. https://doi.org/10.3168/jds.2016-11315.
6. Cheng, H. (2010). Volatile flavor compounds in yogurt: a review. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. Vol. 50. № 10. P. 938–950. https://doi.org/10.1080/10408390903044081.
7. Bhattarai, R.R. (2012). Importance of goat milk. Journal of Food Science and Technology Nepal. № 7. Р. 107–111. https://doi.org/10.3126/jfstn.v7i0.11209.
8. Mehra, R., Sangwan, K., Garhwal, R. (2021). Composition and Therapeutic Applications of Goat Milk and Colostrum. Journal of Dairy Science and Technology. № 10. Р. 1–7. https://doi.org/10.37591/rrjodst.v10i2.3163.
9. Al-Sheraji, S. H., et al. (2012). Hypocholesterolaemic effect of yoghurt containing Bifidobacterium pseudocatenulatum G4 or Bifidobacterium longum BB536. Food Chemistry. Vol. 135. №2. P. 356–361. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2012.04.120.
10. Mayer, H. K., Fiechter.G. (2012). Physical and chemical characteristics of sheep and goat milk in Austria. International Dairy Journal. Vol. 24. № 2. P. 57–63. https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2011.10.012.
11. Lee, H., et al. (2013). Quantitative analysis of gangliosides in bovine milk and colostrum-based dairy products by ultrahigh performance liquid chromatography-tandem mass spectrometry. Journal of Agricultural and Food Chemistry. Vol. 61. №40. P. 9689–9696. https://doi.org/10.1021/jf402255g.
12. Wen, Y., et al. (2014). Quality indices of the set-yoghurt prepared from bovine milk treated with horseradish peroxidase. Journal of Food Science and Technology. Vol 51. № 8. P. 1525–1532. https://doi.org/10.1016/S0308-8146(01)00367-3.
13. Zhang, J., et al. (2014). Analytica Chimica Acta. Vol. 829. P. 33–39. http://dx.doi.org/10.1016/j.aca.2014.04.
14. Mehra, R., Singh, R., Nayan, V. et al. (2021). Nutritional Attributes of Bovine Colostrum Components in Human Health and Disease: A Comprehensive Review. Food Bioscience. 100907. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2021.100907
15. Turkmen, N. (2017). The Nutritional Value and Health Benefits of Goat Milk Components. In: Nutrients in Dairy and Their Implications on Health and Disease. Elsevier. Р. 441–449. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809762-5.00035-8.
16. Prosser, C.G. (2021). Compositional and functional characteristics of goat milk and relevance as a base for infant formula. Journal Food Science. № 86 (2). Р. 257–265. https://doi.org/10.1111/17503841.15574?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle.
17. Turck, D. (2013). Cow’s milk and goat’s milk. Evidence-Based Research in Pediatric Nutrition. № 108. Р. 56-62. https://doi.org/10.1159/000351485.
18. Fox, P.F., Uniacke-Lowe, T., McSweeney, P.L.H., O’Mahony, J.A. (2015). Salts of milk. In: Dairy Chemistry and Biochemistry. Springer. Р. 241–270. https://doi.org/10.1007/978-3-319-14892-2.
19. Kumar, H., Devbrat, Kumar N., Garg, V., Seth, R.., Kumar, B.S.B. (2015). Sialic Acid Content in Colostrum of Two Cross Breed Dairy Goat: Effect of Breed and Lactation. Journal of Animal Research. № 5(4). Р. 785. https://doi.org/10.5958/2277-940X.2015.00130.8.
20. Yoganandi, J., Mehta, B.M., Wadhwani, K.N., Darji, V.B., Aparnathi, K.D. (2014). Evaluation and comparison of camel milk with cow milk and buffalo milk for gross composition. Journal of Camel Practice and Research. №. 21(2). Р. 259–265. https://doi.org/10.5958/2277-8934.2014.00046.0.
21. Sanal, H., et al. (2011). Profiles of non-essential trace elements in ewe and goat milk and their yoghurt, Torba yoghurt and whey. Food Additives & Contaminants. Part B, Surveillance. Vol. 4. №4. P. 275-281. https://doi.org/10.1080/19393210.2011.617520.
22. Şenel, E., et al. (2011). Changes in some properties of strained (Süzme) goat’s yoghurt during storage. Small Ruminant Research. Vol. 99. № 2. P. 171–177. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2011.03.042.
23. De Renobales, M., et al. (2012). Part-time grazing improves sheep milk production and its nutritional characteristics. Food Chemistry. Vol. 130. №1. P. 90–96. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.07.002.
24. Domagała, J., et al. (2013). The effect of transglutaminase concentration on the texture, syneresis and microstructure of set-type goat’s milk yoghurt during the storage period. Small Ruminant Research. Vol. 112. №1. P. 154–161. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2012.12.003.
25. Silva, V. L. M., et al. (2017). Stability of polyphenols from blueberry (Vaccinium corymbosum L.) in fermented dairy beverage. Journal of Food Processing and Preservation. Vol. 41. № 6. 41:e13305. https://doi.org/10.1111/jfpp.13305.
26. Vieira, C. P., et al. (2017). Lactococcus lactis ssp. cremoris MRS47, a potential probiotic strain isolated from kefir grains, increases cis-9, trans-11-CLA and PUFA contents in fermented milk. Journal of Functional Foods. Vol. 31. P. 172–178. https://doi.org/10.1016/j.jff.2017.01.047.
27. Kapila, R., Kavadi, P.K., Kapila, S. (2013). Comparative evaluation of allergic sensitization to milk proteins of cow, buffalo and goat. Small Ruminant Research. № 112 (1–3). Р. 191–198. https://doi.org/10.1063/1.5062808.
28. Nguyen, H. T. H., et al. (2014). The effect of fermentation temperature on the microstructure, physicochemical and rheological properties of probiotic buffalo yoghurt. Food and Bioprocess Technology. Vol. 7. №9. P. 2538-2548. https://doi.org/10.1007/s11947-014-1278-х.
29. Ahmad, S., Anjum, F.M., Huma, N., Sameen, A., Zahoor, T. (2013). Composition and physico-chemical characteristics of buffalo milk with particular emphasis on lipids,
proteins, minerals, enzymes and vitamins. The Journal of Animal and Plant Sciences. № 23(Suppl 1). Р. 62–74.
30. Giansanti, F., Panella, G., Leboffe, L., Antonini, G. (2016). Lactoferrin from milk: Nutraceutical and pharmacological properties. Pharmaceuticals. № 9 (4). Р. 61. https://doi.org/10.3390/ph9040061?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle.
31. Mehra, R., Kumar, S., Verma, N. et al. (2021). Chemometric approaches to analyze the colostrum physicochemical and immunological (IgG) properties in the recently registered Himachali Pahari cow breed in India. LWT. № 145. 111256. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2021.111256.
32. Wang, W., et al. (2012). Consistency, microstructure and probiotic survivability of goats’ milk yoghurt using polymerized whey protein as a co-thickening agent. International Dairy Journal. Vol. 24. № 2. P. 113–119. http://dx.doi.org/10.1016/j.idairyj.2011.09.007.
33. Nguyen, H. T. H., et al. (2014). Microstructure and physicochemical properties of probiotic buffalo yoghurt during fermentation and storage: a comparison with bovine yoghurt. Food and Bioprocess Technology. Vol. 7. № 4. Р. 937–953. http://dx.doi.org/10.1007/s11947-013-1082-z.
34. Yang, T., et al. (2014). Effect of exopolysaccharides from lactic acid bacteria on the texture and microstructure of buffalo yoghurt. International Dairy Journal. Vol. 34. №2. P. 252–256. http://dx.doi.org/10.1016/j.idairyj.2013.08.007.
35. Nguyen, H. T. H., et al. (2015). Homogenisation improves the microstructure, syneresis and rheological properties of buffalo yoghurt. International Dairy Journal. Vol. 46. P. 78–87. http://dx.doi.org/10.1016/j.idairyj.2014.08.003.
36. Nakthong, S. (2012). Effect of flour on the microstructure of goat milk yoghurt. Journal of Animal and Veterinary Advances. Vol. 11. № 23. P. 4413–4416. http://dx.doi.org/10.3923/javaa.2012.4413.4416.
37. Shakeel Hahin, M., et al. (2012). Effect of storage on rheological and sensory characteristics of cow and buffalo milk yogurt. The Pakistan Journal of Food Science. Vol. 22. № 2. P. 61–70. http://dx.doi.org/10.4081/jbr.2018.7426.
38. Costa, M. P., et al. (2016). Effect of different fat replacers on the physicochemical and instrumental analysis of low-fat cupuassu goat milk yogurts. The Journal of Dairy Research. Vol. 83. №4. P. 493–496. http://dx.doi.org/10.1017/S0022029916000674.
39. Yildirim-Elikoglu, S., Erdem, Y.K. (2018). Interactions between milk proteins and polyphenols: Binding mechanisms, related changes, and the future trends in the dairy industry. Food Reviews International. № 34 (7). Р. 665–697. https://doi.org/10.1080/87559129.2017.1377225?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle.
40. Balthazar, C. F., et al. (2015). Sensory evaluation of ovine milk yoghurt with .inulin addition. International Journal of Dairy Technology. Vol. 68. № 2. P. 281–290. http://dx.doi.org/10.1111/1471-0307.12189.
41. AОАС. (2012). Official methods of analysis. Washington: association of official analytical chemists.
42. Costa, M. P. D., et al. (2016). Simultaneous analysis of carbohydrates and organic acids by HPLC-DAD-RI for monitoring goat’s milk yogurts fermentation. Talanta. Vol. 152. P. 162–170. http://dx.doi.org/10.1016/j.talanta.2016.01.061.
43. Tamjidi, F., et al. (2012). Physicochemical and sensory properties of yogurt enriched with microencapsulated fish oil. Food Science and Technology International = Ciencia Y Tecnologia De Los Alimentos Internacional. Vol. 18. № 4. P. 381–390. http://dx.doi.org/10.1177/1082013211428212 .
44. Claps, S., Di Napoli, M.A., Sepe, L. et al. (2014). Sialyloligosaccharides content in colostrum and milk of two goat breeds. Small Ruminant Research. № 121 (1). Р. 116–119. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2013.12.024.
45. Chauhan, S., Powar, P., Mehra, R. (2021). A review on nutritional advantages and nutraceutical properties of cow and goat milk. International Journal of Applied Research. № 7(10). Р. 101–105. https://doi.org/10.22271/allresearch.2021.v7.i10b.9025
46. Pal, U.K., Mandal, P.K., Rao, V.K., et al. (2011). Quality and Utility of Goat Milk with Special Reference to India: An Overview. Asian Journal of Animal Science. № 5 (1). Р. 56–63. https://doi.org/10.3923/ajas.2011.56.63.
47. Thum, C., Adrian, C., Warren, C., et al. (2015). Composition and Enrichment of Caprine Milk Oligosaccharides from New Zealand Saanen Goat Cheese Whey. Journal of Food Composition and Analysis. № 42. Р. 30–37. https://doi.org/10.1016/j.jfca.2015.01.022.
48. Daline, F.S., Gerlane, A., Guerra, C.B., et al. (2017). Intestinal antiinflammatory effects of goat whey on DNBS-induced colitis in mice. PLOS One. № 12 (9). e0185382. Р. 1–19. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0185382.
49. Zhou, S.J., Thomas, S., Robert, A.G., et al. (2014). Submitted version Dianne J. Lowry, and Maria Makrides. Nutritional Adequacy of Goat Milk Infant Formulas for Term Infants: A DoubleBlind Randomised Controlled Trial. The British journal of nutrition. № 111(9). Р. 1641–1651. https://doi.org/10.1017/S0007114513004212.
50. Viana, F. S., et al. (2017). Development of new probiotic yoghurt with a mixture of cow and sheep milk: effects on physicochemical, textural and sensory analysis. Small Ruminant Research. Vol. 149. P. 154–162. http://dx.doi.org/10.1016/j.smallrumres.2017.02.013.
51. Erkaya, T., M. Şendül, M. (2012). A comparative study on some quality properties and mineral contents of yoghurts produced from different type of milks. Kafkas Universitesi Veteriner Fakultesi Dergisi. Vol. 18. № 2. Р. 323–329. http://dx.doi.org/10.9775/kvfd.2011.5498.
52. Triprisila, L., Suharjono, S., Antonius, C., et al. (2016). The Comparing of Antimicrobial Activity of CSN1S2 Protein of Fresh Milk and Yoghurt Goat Breed Ethawah Inhibited the Pathogenic Bacteria. Materia Socio Medica. № 28 (4). Р. 244. https://doi.org/10.5455/msm.2016.28.244-248.
53. Güler, Z., Gürsoy-Balci, A. C. (2011). Evaluation of volatile compounds and free fatty acids in set types yogurts made of ewes’, goats’ milk and their mixture using two different commercial starter cultures during refrigerated storage. Food Chemistry. Vol. 127. № 3. P. 1065–1071. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.01.090.
54. Pereira da Coasta, M., Conte – Junior, C. A. (2015). Chromatographic methods for the determination of carbohydrates and organic acids in foods of animal origin. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety. Vol. 14. № 5. P. 586–600. http://dx.doi.org/10.1111/1541-4337.12148.
55. Moreno-Montoro, M., Olalla-Herrera, M., Rufián-Henares, J., et al. (2017). Antioxidant, ACE-inhibitory and antimicrobial activity of fermented goat milk: activity and physicochemical property relationship of the peptide components. Food and Function. № 8 (8), Р. 2783–2791. https://doi.org/10.1039/C7FO00666G?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle
56. Venica, C. I., et al. (2014). Organic acids profiles in lactose-hydrolyzed yogurt with different matrix composition. Dairy Science & Technology. Vol. 94. № 6. P. 561–580. http://dx.doi.org/10.1007/s13594-014-0180-7.
57. Nandhini, B., Palaniswamy, M. (2013). Anticancer Effect of Goat Milk Fermented by Lactobacillus Plantarum and Lactobacillus Paracasei. International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences. № 5. Р. 898–901.
58. Li, Z., Jiang, A., Yue, T., et al. (2013). Purification and Identification of Five Novel Antioxidant Peptides from Goat Milk Casein Hydrolysates. Journal of Dairy Science. № 96 (7). Р. 4242–4251. https://doi.org/10.3168/jds.2012-6511.
59. Miglani, S., Patyar, R.R.., Patyar, S., et al. (2016). Effect of Goat Milk on Hepatotoxicity Induced by Antitubercular Drugs in Rats. Journal of Food and Drug Analysis. № 24 (4). Р. 716–721. https://doi.org/10.1016/j.jfda.2016.03.012.
60. Johan, Y. (2016). Dietary goat milk in the prevention of hypertension in sedentary women. Advanced in Health Science Research. № 3. Р. 91–97. https://doi.org/10.2991/phico-16.2017.76.
61. Krishanu, S., Amrita, J. (2024). Goat Milk: A Rich and Unique Source of Nutraceuticals. International Journal of Medical, Pharmaceutical and Health Sciences. № 1(3). Р. 133–140. https://doi.org/10.62946/IJMPHS/1.3.133-140.
62. Assi, P.O.A. de, Guerr, G.C.B., Araújo, D.F. de S., Araújo Júnior, R.F. de, Machado, T.A.D.G., Araújo, A.A. de, Lima, T.A.S. de, Garcia, H.E.M. and Queiroga, R. de C.R. do E. (2016). Intestinal anti-inflammatory activity of goat milk and goat yoghurt in the acetic acid model of rat colitis. International Dairy Journal. № 56. Р. 45–54. https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2015.11.002.
63. Bhardwaj, J.K., Kumar, V., Saraf, P., Kumari, P. and Mittal, M. (2018). Current status and changing national scenario of goat population: A review. Agricultural Reviews. № 39. Р. 91–103. https://doi.org/10.18805/ag.R-2711.
64. Carvalho, E.B., Maga, E.A., Quetz, J.S., Lima, I.F., Magalhães, H.Y., Rodrigues, F.A., Silva, A.V., Prata, M.M., Cavalcante, P.A., Havt, A. et al. (2012). Goat milk with and without increased concentrations of lysozyme improves repair of intestinal cell damage induced by entero aggregative Escherichia coli. BMC Gastroenterology. № 12. Р. 106. https://doi.org/10.1186/1471-230X-12-106.
65. Mataragas, M., et al. (2011). Quantifying the spoilage and shelf- life of yoghurt with fruits. Food Microbiology. Vol. 28. № 3. P. 611–616. http://dx.doi.org/10.1016/j.fm.2010.11.009.
66. Chen, B., Lewis, M.J. and Grandison, A.S. (2014). Effect of seasonal variation on the composition and properties of raw milk destined for processing in the UK. Food Chemistry. № 158. Р. 216–223. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.02.118.
67. Costa, M. P., et al. (2015). Cupuassu (Theobroma grandiflorum) pulp, probiotic, and prebiotic: Influence on color, apparent viscosity, and texture of goat milk yogurts. Journal of Dairy Science. Vol. 98. № 9. P. 5995–6003. http://dx.doi.org/10.3168/jds.2015-9738.
68. Chen, D., Zha, X., Li, X., Wang, J. and Wang, C. (2018). Milk compositional changes of Laoshan goat milk from partum up to 261 days postpartum. Animal Science Journal. № 89. Р. 1355–1363. https://doi.org/10.1111/asj.13062?urlappend=%3Futm_source%3Dresearchgate.net%26utm_medium%3Darticle.
69. Chen, D., Li, X., Zhao, X., Qin, Y., Wang, J. and Wang, C. (2019). Comparative proteomics of goat milk during heated processing. Food Chemistry. № 275. Р. 504–514. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2018.09.129.
70. Clark, S. and Mora García, M.B. (2017). A 100-year review: Advances in goat milk research. Journal of Dairy Science. № 100. Р. 10026–10044. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13287.
71. Dhanalakshmi, B. and Gawdaman, G. (2013). Determination of heavy metals in goat milk through ICP-OES. Asian Journal of Dairying and Foods Research. № 32. Р. 186–190.
72. Zubeir, I. E. M. E., et al. (2012). The processing properties, chemical characteristics and acceptability of yoghurt made from non bovine milks. Livestock Research for Rural Development. Vol. 24. №3. https://www.researchgate.net/publication/268248674.
73. Fatchiyah, F., Setiawa, B., Suharjono, S. and Noor, Z. (2015). The anti-osteoporosis effects of CSN1S2 protein of goat milk and yoghurt on a complete Freund’s adjuvant-induced rheumatoid arthritis model in rats. Biomarkers and Genomic Medicine. № 7. Р. 139–146. https://doi.org/10.1016/j.bgm.2015.10.001.
74. García, V., Rovira, S., Boutoial, K. and López, M.B. (2014). Improvements in goat milk quality: A review. Small Ruminant Research. № 121. Р. 51–57. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2013.12.034.
75. Küçükçetin, A., et al. (2011). Graininess and roughness of stirred yoghurt made with goat’s, cow’s or a mixture of goat’s and cow’s milk. Small Ruminant Research. Vol. 9. № 2. P. 173–177. http://dx.doi.org/10.1016/j.smallrumres.2010.12.003.
76. Ibrahim, H.R., Ahmed, A.S. and Miyata, T. (2017). Novel angiotensinconverting enzyme inhibitory peptides from caseins and whey proteins of goat milk. Journal of Advanced Research. № 8. Р. 63–71. https://doi.org/10.1016/j.jare.2016.12.002.
77. Jirillo, F. and Magrone, T. (2014). Anti-inflammatory and anti-allergic properties of donkey’s and goat’s milk. Endocrine‚ Metabolic and Immune Disorders-Drug Targets. № 14. Р. 27–37. https://doi.org/10.2174/1871530314666140121143747.
78. Le, T. T., et al. (2011). Physical properties and microstructure of yoghurt enriched with milk fat globule membrane material. International Dairy Journal. Vol. 21. № 10. P. 798–805. http://dx.doi.org/10.1016/j.idairyj.2011.04.015.
79. Kapadiy, D.B., Prajapati, D.B., Jain, A.K., Mehta, B.M., Darji, V.B. and Aparnathi, K.D. (2016). Comparison of Surti goat milk with cow and buffalo milk for gross composition, nitrogen distribution and selected minerals content. Veterinary World. № 9. Р. 710–716. https://doi.org/10.14202/vetworld.2016.710-716.
80. Ghasempour, Z., et al. (2012). Optimisation of probiotic yoghurt production containing zedo gum. International Journal of Dairy Technology. Vol. 65. № 1. P. 118–125. http://dx.doi.org/10.1111/j.1471-0307.2011.00740.x.
81. Kljajevic, N.V., Tomasevic, I.B., Miloradovic, Z.N., Nedeljkovic, A., Miocinovic, J.B. and Jovanovic, S.T. (2018). Seasonal variations of Saanen goat milk composition and the impact of climatic conditions. Journal of Food Science and Technology. № 55. Р. 299–303. https://doi.org/10.1007/s13197-017-2938-4.
82. Krzeminski, A., et al. (2011). Structural properties of stirred yoghurt as influenced by whey proteins. LWT – Food Science and Technology. Vol. 4. № 10. P. 2134–2140. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2011.05.018.
83. Ahmed, R.A. Hammam, Saleh M. Salman, Mohamed, S. Elfaruk, Khalid, A. Alsaleem. (2022). Goat Milk: Compositional, Technological, Nutritional and Therapeutic Aspects: A Review. Asian Journal of Dairy and Food Research. Vol. 41. Issue 4. P. 367–376. https://doi.org/10.18805/ajdfr.DRF-261.
84. Skeie, S.B. (2014). Quality aspects of goat milk for cheese production in Norway: A review. Small Ruminant Research. № 122. Р. 10–17. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2014.07.012.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л. П. Морозова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.
Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.
Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.
Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:
- Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
- Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
- Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.
Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.
ISSN 
ISSN 
