АКОМОДАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ СИСТЕМ ДО УМОВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Анотація

Предмет дослідження – економічна політика та механізми регулювання розвитку вітчизняної продовольчої системи в умовах глобалізації та надзвичайної ситуації. Мета дослідження – обґрунтувати зміни та пропозиції стосовно акомодації основних засад державної аграрної політики для стійкого функціонування та розвитку в умовах надзвичайної ситуації. Застосовано методи: теоретичного пізнання, монографічний, систематизації та класифікації, абстрактно-логічний. Результати дослідження. Ефективне функціонування продовольчих систем на всіх рівнях передбачає вирішення глобальної проблеми забезпечення населення планети продовольством. При цьому національна продовольча система повинна оперативно реагувати на світові зміни та виклики, і невідкладно враховувати умови надзвичайної ситуації з метою недопущення зростання недоїдання, погіршення якості та безпечності продовольства. Національна продовольча система та її складові відіграють провідну роль у стабільному соціально-економічному становленні України. Для розвитку продовольчої системи в умовах надзвичайної ситуації, важливо розуміти, які економічні, фінансові, правові, організаційні і соціальні механізми буде використовувати держава для стабільного забезпечення населення якісним продовольством. Діючі інституціональні умови та інструменти реалізації державної аграрної політики, необхідно переглянути з огляду на надзвичайну ситуацію пов’язану з пандемією COVID-19. Сфера застосування результатів дослідження. Розраховано на практичне застосування основних наукових положень й пропозицій дослідження при підготовці законодавчих та нормативно-правових актів стосовно формування державної аграрної політики з метою забезпечення ефективного функціонування вітчизняної продовольчої системи на усіх рівнях та стабільного соціально-економічного становища в Україні. Зокрема, включає заходи економічної політики та механізмів регулювання господарської діяльності, удосконалення адміністративних процедур і ринкової інфраструктури, збільшення обсягів заготівлі та переробки сільськогосподарської сировини, кращого контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів, спрощення їх виходу на ринок, забезпечення продовольчої безпеки.