ВИКОРИСТАННЯ АМІЛОПЕКТИНОВОГО КРОХМАЛЮ ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ ФОСФАТАМ

Автор(и)

  • Юлія Крижова Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
  • Галина Дузенко Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31073/foodresources2020-15-13

Ключові слова:

сосиски, фосфати, амілопектиновий крохмаль, органолептика, консистенція

Анотація

Для підвищення гідратації м’язових білків у виробництві ковбасних продуктів застосовують фосфати. Специфічна дія фосфатів на м'ясо полягає в тому, що вони при додаванні в ковбасний фарш зміщують рН в лужну сторону, стабілізують його і, створюючи буферну ємність системи, підвищують гідратацію м’язових білків м’яса, а також вологоутримуючу здатність фаршу. Однак великі об’єми м’ясопродуктів, що містять харчові фосфати, які виготовляє промисловість, призводять до збільшення надходження в організм людини фосфору, що має негативний вплив. Тому метою роботи було дослідження властивостей крохмалів та їх вплив на якісні характеристики сосисок для часткової, а в деяких продуктах навіть повної заміни харчових фосфатів, крохмалем на основі восковидної картоплі – Perfectabind С, а саме амілопектиновим крохмалем. Амілопектиновий крохмаль характеризується більш низькою температурою клейстеризації порівняно із звичайним крохмалем, клейстер з них прозорий, високов’язкий, стійкий до зміни рН, температури, механічного впливу, заморожуванні-розморожуванні продукту. У ході виконання роботи було досліджено властивості нативного картопляного крохмалю, модифікованого Eline VE 510 та амілопектиновогo Perfectabind C. Дослідження підтвердили високу в’язкість амілопектинового крохмалю Perfectabind C, показали мінімальний вплив на силу гелю карагенану, яка становить 375 г/см2, підвищення вологоутримуючої здатності продукту на 11,8 %, покращення органолептичних показників сосисок, а саме консистенції та смаку, підвищення їх виходу на 5 % при повній заміні харчових фосфатів, що є позитивним та дає можливість виробляти безпечні м’ясні продукти. За органолептичними та технологічними показниками встановлено, що оптимальна кількість додавання крохмалю становить 0,3 % на 100 % сировини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Gudkov A. (2003). Syrodeliye: tekhnologicheskiye. biologicheskiye i fiziko-khimicheskiye aspekty [Cheese making: technological, biological and physicochemical aspects]. M.: «DeLi Print». [ «DeLi Print»]. 779 p. [in Russsan].

Skott. R., Robinson. R., Uilbi R.: (Ed). (2005). Proizvodstvo syra: nauchnykh osnovy i tekhnologii [Cheese production: scientific foundations and technologies]. SPb.: Professiya. [ Profession]. 2005. 464 p. [in Russsan].

Inikhov G., Brio N. (1971). Metody analiza moloka i molochnykh produktov [Methods for the analysis of milk and dairy products]. M.: Pishchev. prom. [Food. prom.]. 275 p. [in Russsan].

Krus G., Shalygina A., Volokitina Z. (2000). Metody issledovaniya moloka i molochnykh produktov [Methods for the analysis of milk and dairy products]. M.: Kolos. [Kolos publishing house]. 300 p. [in Russsan].

Laemmli U. (1970). Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriology. Nature. Vol. 227. P. 680-685.

Ivchenko G., Medvedev Yu. (1984). Matematicheskaya statistika [Mathematical statistics]. M.: Vysshaya shkola. [Graduate School]. 248 p. [in Russsan].

Kosikovski F., Mistry V. (1997). Cheese and Fermented Milk Foods. Westport. 330 p. (Origins and Principles; Vol. 2).

Yvon M., Rijnen L. (2001). Cheese flavour formation by amino acid catabolism. Int. Dairy J. V. 11. P. 185-201.

Orlyuk Yu., Stepanishev M. Assessment of proteolysis and lipolysis intensity in Pechersky cheese ripening in the presence of Penicillium camamberti and Penicillium roqueforti molds. Foods and raw materials Kemerovo Institute of science and technology. RU, Kemerovo. 2014. Vol.2 (№1). P. 36-39.

Farahat S., Rabie M. Evaluation of the proteolytic and lipolytic activity of different Penicillium roqueforti strains. Food Chem. 1990. V. 36. P. 169-180.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Крижова, Ю., & Дузенко, Г. (2020). ВИКОРИСТАННЯ АМІЛОПЕКТИНОВОГО КРОХМАЛЮ ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ ФОСФАТАМ. ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ, 8(15), 124–130. https://doi.org/10.31073/foodresources2020-15-13

Номер

Розділ

Технічні науки