ВИКОРИСТАННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ЯК КАТАЛІЗАТОРУ ПРОЦЕСУ ЕТЕРИФІКАЦІЇ СТЕРОЛІВ

Автор(и)

  • Денис Гончаров Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна
  • Вероніка Ніколаєва Одеська національна академія харчових технологій, м. Одеса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31073/foodresources2020-15-07

Ключові слова:

рослинні стероли, складні ефіри фітостеролу, хімічні модифікації, активність, що знижує холестерол, холестерол

Анотація

Рослинні стероли привертають все більшу увагу завдяки їх особливій активності зокрема здатності боротися з гіперхолестеринамією. Ще в 80-х роках ХХ ст. численними клінічними випробуваннями достовірно доведено, що фітостероли і фітостаноли сприяють зниженню рівня холестеролу в крові запобігання формуванню атеросклеротичних бляшок шляхом пригнічення всмоктування в кишечнику екзогенного і ендогенного холестеролу за рахунок пригнічення його етерифікації і тим самим максимального зменшення його розчинності та здатності до адсорбції в клітинах кишечника. Останні дослідження показують імуномоделюючу та протизапальну дію фітостеринів, а також, що їх профілактичне приймання зменшує ризик онкологічних захворювань. Зважаючи на особливі властивості фітостеролів було запропоновано включати їх до звичних продуктів харчування. Однак вільні рослинні стероли характеризуються низькою розчинністю в олії, нерозчинні у воді, мають високу температуру плавлення та низьку біодоступність, що значно обмежує їх застосування у продуктах харчування. Для підвищення біодоступності фітостеролів їх піддають модифікації, так для підвищення розчинності в воді фітостероли переводять у форму глікозидів, а для підвищення розчинності в олійних продуктах проводиться етерефікація з жирними кислотами. Метою дослідження є визначення можливості використання оцтової кислоти у якості кислотного каталізатора в процесі отримання естерів фітостеролів та жирних кислот. У статті розглянуті передумови виникнення продуктів з додаванням фітостеролів. Описані можливі варіанти отримання естерів рослинних стеролів. Новітність роботи полягає у використанні в якості кислотного каталізатора органічної оцтової кислоти замість мінеральної кислоти. Дослідження включали приготування дослідних зразків шляхом реакції етерифікації фітостеролів та соняшникової олії за температури 130 ̊С впродовж двох годин, використовуючи в якості каталізатора ортофосфорну та оцтову кислоту. Продукт отриманий в ході етерифікації набуває більш насиченого кольору та пастоподібної консистенції за кімнатних умов. В результаті досліджень було виявлено що заміна ортофосфорної кислоти на оцтову значно покращує такі органолептичні показники як зовнішній вигляд, смак, аромат та консистенцію.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Honcharov D., Tkachenko N. (2019). Perspektyvy vykorystannia fitosteroliv u vyrobnytstvi produktiv dlia zdorovoho kharchuvannia [Prospects for the use of phytosterols in the production of products for healthy nutrition]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: tekhnichni nauky [Scientific notes of V. I. Vernadsky tnu. Series: technical sciences], 30 (69), 150-157 [In Ukrainian].

Blanco-Vaca F., Cedó L., Julve J. (2019). Phytosterols in Cancer: From Molecular Mechanisms to Preventive and Therapeutic Potentials. Current Medicinal Chemistry, 26(37), 6735–6749. https://doi.org/10.2174/ 929867325666180607093111.

Bouic P. (2001). The role of phytosterols and phytosterolins in immune modulation: A review of the past 10 years. Current Opinion in Clinical Nutrition Metabolic Care, 4(6), 471–475.

Jones P., MacDougall D., Ntanios F., Vanstone C. (1997). Dietary phytosterols as cholesterol-lowering agents in humans. Canadian Journal of Physiology and Pharmacology, 75(3), 217–227. https://doi.org/10.1139/y97-011.

He W., Zhu H., Chen Z. (2018). Plant Sterols: Chemical and Enzymatic Structural Modifications and Effects on Their Cholesterol-Lowering Activity. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 66(12), 3047–3062. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.8b00059

Pollak O. (1953). Reduction of blood cholesterol in man. Circulation, 7(5), 702–706.

Buchwald-Werner S., Gärtner C., Horlacher P., Schwarz G. (2008). Fortification with substances other than vitamins and minerals (polyphenols, carotenoids, fatty acids and phytosterols). В Food Fortification and Supplementation (с. 41–59). Elsevier. https://doi.org/10.1533/9781845694265.1.41.

Kalliny S., Zawistowski J. (2019). Phytosterols, Phytostanols В., Melton L., Shahidi F., Varelis P. (ed.). Encyclopedia of Food Chemistry (с. 289–299). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100596-5.21760-5.

Moreau R., Whitaker B., Hicks K. (2002). Phytosterols, phytostanols, and their conjugates in foods: Structural diversity, quantitative analysis, and health-promoting uses. Progress in Lipid Research, 41(6), 457–500. https://doi.org/10.1016/S0163-7827(02)00006-1

Phytosterol esters (Plant Sterol and Stanol Esters). (2011, Листопад 1). IFST. https://www.ifst.org/resources/information-statements/phytosterol-esters-plant-sterol-and-stanol-esters.

Shahzad N., Khan W., Md S., Ali A., Saluja S., Sharma S., Al-Allaf F., Abduljaleel Z., Ibrahim I., Abdel-Wahab A., Afify M., Al-Ghamdi S. (2017). Phytosterols as a natural anticancer agent: Current status and future perspective. Biomedicine Pharmacotherapy, 88, 786–794. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.01.068.

QuÍlez J., GarcÍa-Lorda P., Salas-Salvadó J. (2003). Potential uses and benefits of phytosterols in diet: Present situation and future directions. Clinical Nutrition, 22(4), 343–351. https://doi.org/10.1016/S0261-5614(03)00060-8.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-25

Як цитувати

Гончаров, Д., & Ніколаєва, В. (2020). ВИКОРИСТАННЯ ОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ЯК КАТАЛІЗАТОРУ ПРОЦЕСУ ЕТЕРИФІКАЦІЇ СТЕРОЛІВ. ПРОДОВОЛЬЧІ РЕСУРСИ, 8(15), 61–69. https://doi.org/10.31073/foodresources2020-15-07

Номер

Розділ

Технічні науки