МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ СОРБІНОВОЇ ТА БЕНЗОЙНОЇ КИСЛОТ У МОЛОЧНИХ ПРОДУКТАХ
DOI:
https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-03Ключові слова:
бензойна кислота, молочні продукти, консерванти, контроль якості, сорбінова кислотаАнотація
Хімічні консерванти належать до найважливіших харчових добавок. Їх додавання в сировину і готову продукцію попереджує псування харчових продуктів, знижує втрати, збільшує терміни придатності. Проте, незважаючи на те, що сорбінова та бензойна кислоти, з точки зору їх впливу на здоров'я людини, вважаються безпечними добавками, є відомості про їх шкідливість, особливо у разі використання у надмірній кількості. Починаючи з 2010 року, Європейське агентство з безпеки продуктів харчування розпочало масштабний проект з перегляду існуючих норм внесення дозволених харчових добавок, ця робота має бути завершена до 2020 року. Серед хімічних консервантів, у виробництві харчових молочних продуктів широко застосовують сорбінову (Е200) та бензойну (Е210) кислоти та їх солі (Е211-219 та Е201-209) – сорбати та бензоати, відповідно. Враховуючи біохімічну багатокомпонентність сучасних молочних продуктів, вони є складним об’єктом для досліджень вмісту консервантів. В статті висвітлено існуючі підходи до визначення вмісту сорбінової та бензойної кислот в молочних продуктах. Проведений аналіз показав, що існує низка досліджень та нормативних документів щодо визначання вмісту бензойної та сорбінової кислот в таких молочних продуктах, як йогурти, сири, молочні напої тощо. Аналізування цих консервантів проводять різними методами, серед яких є вимірювання люменісценції, розділення речовин за допомогою паперової або тонкошарової хроматографії. Особливо широко використовують газорідинну хроматографію з мас-спектрометричним детектуванням та високоефективну рідинну хроматографію зі зворотною фазою у поєднанні з діодно-матричним детектуванням. Недостатній рутинний моніторинг з якості та безпечності молочних продуктів, а також збільшення частки фальсифікатів на ринку харчових продуктів України є нагальною передумовою розробки та валідації нових методик визначення вмісту консервантів.
Завантаження
Посилання
https://doi.org/10.31073/foodresources2019-12-03
Beltiukova S., Lyventsova E. (2013). Konservanty v pyshchevoi promyshlennosty y metody ikh opredelenyia [Preservatives in food industry and methods of their determination]. Kharchova nauka i tekhnolohiia, 3, 58-64 [In Russian].
Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia № 222 vid 23.07.96 «Pro zatverdzhennia Sanitarnykh pravyl i norm po zastosuvanniu kharchovykh dobavok» [Order of the Ministry of Health No. 222 of 23.07.96 «On Approval of Sanitary Rules and Norms for the Use of Food Additives»] [In Ukrainian].
Binstok G., Campos C., Varela O., Gerschenson L. (1998). Sorbate-nitrite reactions in meat products. Food research international. 31(8). P. 581–585.
Mamur S., Yüzbaşıoğlu D., Ünal F., Aksoy H. (2012). Genotoxicity of food preservative sodium sorbate in human lymphocytes in vitro. Cytotechnology. 64(5). P.553–562.
Mamur S., Yüzbaşıoğlu D., Ünal F., Yılmaz S. (2010). Does potassium sorbate induce genotoxic or mutagenic effects in lymphocytes?. Toxicology in vitro. 24(3). P. 790–794.
Jung R., Cojocel C., Müller W., Böttger D., Lück E. (1992). Evaluation of the genotoxic potential of sorbic acid and potassium sorbate. Food and chemical toxicology. 30(1). P. 1–7.
Brul S., Coote P. (1999). Preservative agents in foods: mode of action and microbial resistance mechanisms. International journal of food microbiology. 50(1-2). P. 1–17.
Yılmaz S., Ünal F., Yüzbaşıoğlu D. (2009). The in vitro genotoxicity of benzoic acid in human peripheral blood lymphocytes. Cytotechnology. 60(1-3). P. 55.
Zengin N., Yüzbaşıoğlu D., Ünal F., Yılmaz S., Aksoy H. (2011). The evaluation of the genotoxicity of two food preservatives: sodium benzoate and potassium benzoate. Food and Chemical Toxicology. 49(4). P. 763–769.
Zhang, G., Ma, Y. (2013). Spectroscopic studies on the interaction of sodium benzoate, a food preservative, with calf thymus DNA. Food chemistry. 141(1). P. 41–47.
Beezhold B., Johnston C., Nochta K. (2014). Sodium benzoate-rich beverage consumption is associated with increased reporting of ADHD symptoms in college students: A pilot investigation. Journal of attention disorders. 18(3). P. 236–241.
Lino C., Pena A. (2010). Occurrence of caffeine, saccharin, benzoic acid and sorbic acid in soft drinks and nectars in Portugal and subsequent exposure assessment. Food chemistry. 121(2). P.503-508.
Cakir R., Cagri-Mehmetoglu A. (2013). Sorbic and benzoic acid in non-preservative-added food products in Turkey. Food Additives and Contaminants: Part B. 6(1). P. 47–54.
Ulca P., Atamer B., Keskin M., Senyuva H. (2013). Sorbate and benzoate in Turkish retail foodstuffs. Food Additives & Contaminants: Part B. 6(3), P. 209–213.
Beltiukova S., Lyventsova E., Tesliuk O. (2010). Liumynestsentnoe opredelenye konservanta E-210 v sokakh y bezalkoholnykh napytkakh [Luminescent determination of E-210 preservative in juices and soft drinks]. Naukovi pratsi [Odeskoi natsionalnoi akademii kharchovykh tekhnolohii]. 38 (2). P. 89–93. [In Russian].
Tesliuk O., Beltiukova V., Lyventsova E. (2010). Liumynestsentnoe opredelenye sorbynovoi kysloty v sokakh y bezalkoholnykh napytkakh [Luminescent determination of sorbic acid in juices and soft drinks]. Metody y obekty khymycheskoho analyza. 5(1), P. 43–48.
González M., Gallego M., Valcárcel M. (1999). Gas chromatographic flow method for the preconcentration and simultaneous determination of antioxidant and preservative additives in fatty foods. Journal of Chromatography. A. 848(1-2). P. 529–536.
Kakemoto M. (1992). Simultaneous determination of sorbic acid, dehydroacetic acid and benzoic acid by gas chromatography-mass spectrometry. Journal of Chromatography A. 594(1–2), P. 253–257.
Gonzalez M., Gallego M., Valcarcel M. (1998). Simultaneous gas chromatographic determination of food preservatives following solid-phase extraction. Journal of Chromatography A. 823(1–2), P. 321–329.
El-Ziney M. (2009). GC-MS analysis of benzoate and sorbate in saudi dairy and food products with estimation of daily exposure. J Food Technol. 7(4), P. 127–134.
Guarino C., Fuselli F., La Mantia A., Longo L. (2011). Development of an RP-HPLC method for the simultaneous determination of benzoic acid, sorbic acid, natamycin and lysozyme in hard and pasta filata cheeses. Food chemistry. 127(3). P. 1294–1299.
Esfandiari Z., Badiey M., Mahmoodian P., Sarhangpour R., Yazdani E., Mirlohi M. (2013). Simultaneous determination of sodium benzoate, potassium sorbate and natamycin content in Iranian yoghurt drink (Doogh) and the associated risk of their intake through Doogh consumption. Iranian journal of public health. 42(8). P. 915.
Tfouni S., Toledo M. (2002). Determination of benzoic and sorbic acids in Brazilian food. Food control, 13(2), P. 117–123.
Mihyar G., Yousif A., Yamani M. I. (1999). Determination of benzoic and sorbic acids in labaneh by high-performance liquid chromatography. Journal of food composition and analysis. 12(1), P. 53–61.
Serrano F., López I., Revilla G. (1991). High performance liquid chromatography determination of chemical preservatives in yogurt. Journal of liquid chromatography. 14(4). P. 709–717.
Mroueh M., Issa D., Khawand J., Haraty B., Malek A., Kassaify Z., Toufeili, I. (2008). Levels of benzoic and sorbic acid preservatives in commercially produced yoghurt in Lebanon. Journal Of Food Agriculture And Environment. 6(1), 62.
Amirpour M., Arman A., Yolmeh A., Akbari Azam M., Moradi-Khatoonabadi Z. (2015). Sodium benzoate and potassium sorbate preservatives in food stuffs in Iran. Food Additives & Contaminants: Part B.8(2). P. 142–148.
Han F., He Y., Li L., Fu G., Xie H., Gan W. E. (2008). Determination of benzoic acid and sorbic acid in food products using electrokinetic flow analysis-ion pair solid phase extraction-capillary zone electrophoresis. Analytica chimica acta.618(1), P. 79–85.
Kuo K., Hsieh Y. (1997). Determination of preservatives in food products by cyclodextrin-modified capillary electrophoresis with multiwavelength detection. Journal of Chromatography A. 768(2). P. 334–341.
Trenerry V. (1996). The determination of the sulphite content of some foods and beverages by capillary electrophoresis. Food chemistry, 55(3), 299-303.
Beliaeva L., Prokhorova A., Beklemishev M. (2010). Opredelenie benzoat-iona metodom bumazhnoi khromatografii s detektirovaniem po ingibiruiushchemu deistviiu v reaktcii fotosensibilizirovannogo avtookisleniia pirogallola [Determination of benzoate-ion by paper chromatography with detection of the inhibitory effect in the reaction of photosensitized auto-oxidation of pyrogallol] Zhurnal analiticheskoi khimii [Journal of Analytical Chemistry] T. 65. №. 1. P. 66–72.
GOST 30669-2000. Produkty pererabotki plodov i ovoshhej. Gazohromatograficheskij metod opredelenija soderzhanija benzojnoj kisloty [Products of processing fruits and vegetables. Gas chromatographic method for the determination of benzoic acid]. Izdatelstvo standartov [Standards Publishing]. Moscow. 2001.
GOST 30670-2000. Produkty pererabotki plodov i ovoshchei. Gazokhromato-graficheskii metod opredeleniia soderzhaniia sorbinovoi kisloty [Products of processing fruits and vegetables. Gas chromatographic method for determining the content of sorbic acid]. Izdatelstvo standartov [Standards Publishing]. Moscow. 2001.
DSTU 5050:2008 Produkty kharchovi. Vyznachannia pidsolodzhuvachiv, konservantiv ta kofeinu metodom vysokoefektyvnoi ridynnoi khromatohrafii [Food products. Determination of sweeteners, preservatives and caffeine by high performance liquid chromatography]. K.: DP «UkrNDNTs», 2008.
ISO 9231:2008 (IDF 139:2008). Milk and milk products – Determination of the benzoic and sorbic acid contents. International Standar Organisation, 2008.
Waldron K., Li J. (1996). Investigation of a pulsed-laser thermo-optical absorbance detector for the determination of food preservatives separated by capillary electrophoresis. Journal of Chromatography B: Biomedical Sciences and Applications, 683(1) P. 47–54.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишаються повноправними власниками своїх робіт без будь-яких обмежень. Редакція отримує лише невиключне право на оприлюднення, розповсюдження та індексацію матеріалів.
Журнал суворо дотримується етичних норм і запобігає плагіату для захисту інтелектуальної власності.
Публікації у збірнику здійснюються на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons CC BY-NC-ND 4.0.
Згідно з цією ліцензією, користувачі мають право вільно копіювати та розповсюджувати матеріали (у будь-якому форматі чи на будь-яких носіях) для навчання та наукових досліджень. При цьому обов’язковим є дотримання таких вимог:
- Атрибуція: належне посилання на авторів, першоджерело та саму ліцензію.
- Некомерційність: заборона використання матеріалів з метою отримання прибутку.
- Без похідних творів: забороняється поширення змінених або перероблених версій оригінального тексту.
Збірник підтримує право авторів на самоархівування всіх версій статей (препринтів, постпринтів або опублікованих версій) в інституційних чи персональних репозитаріях. Доступ до таких матеріалів може бути відкритий негайно, за умови належної атрибуції статті у збірнику «Продовольчі ресурси» та дотримання умов ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.
ISSN 
ISSN 
